Підземних споруд, подібних станції метро "Планерна", в Москві не так уже й мало. Вони являють собою цілу епоху в історії метробудування. Було б неправильним не витягувати ніяких висновків з досвіду, досягнень і помилок минулого.
З історії
"Планерна", станція метро Краснопресненського радіуса, прийняла перших пасажирів за два дні до нового 1976 року. Це було своєрідним подарунком жителям Північно-західної окраїни столиці. Багато москвичів в сімдесяті роки отримали тут нові квартири. Нові житлові мікрорайони на північному заході зводилися ударними темпами. Але розвиток транспортної інфраструктури постійно відставало від житлового будівництва.
Станція метро "Планерна" до теперішнього часу є кінцевою на цьому напрямку. І як видно, такою вона і залишиться, оскільки планів розвитку лінії метрополітену в напрямку області міська влада не брали.
Інженерно-будівельні особливості
"Планерна" - станція метро неглибокого залягання. За типом своєї конструкції це трёхпролётная колонна станція з прямою острівної платформою. Звід утримується двома рядами колон, по 26 в кожному. Вихід в місто здійснюється через два наземних вестибюля. Станція метро "Планерна" зведена за типовим проектом. Підземних споруд подібного типу досить багато і в Москві, і в інших містах колишнього Радянського Союзу, де будівництво ліній метрополітену довелося на шістдесяті і першу половину сімдесятих років минулого століття.
Можна сперечатися, наскільки ці типові станції правомірно відносити до архітектури. Напевно, тільки в тій мірі, в якій розробники проекту змогли внести в дизайн якісь елементи, що відрізняють дане спорудження від попередніх і наступних станцій на цій же лінії. В основному це досягається за рахунок декоративного оздоблення. А на стації метро "Планерна" вона мінімальна. Колони облицьовані білим мармуром, а підлога оброблена сірими гранітними плитами. Є також і скромне орнаментальне оформлення колійних стін.
Переваги та недоліки типових проектів
При всіх кидаються в очі недоліки типових підземних споруд, до яких відноситься і станція метро "Планерна", у них є і цілий ряд переваг. І перш за все це вартість. Витрати на будівництво подібних станцій менше не на відсотки, а в рази. Досягається такий ефект і за рахунок економії на проектуванні, і за рахунок зведення станцій метро відкритим способом із стандартних бетонних конструкцій. І звичайно ж, терміни будівництва станцій і ліній метро різко скорочуються, що дозволяє швидко вирішити транспортні проблеми віддалених районів. Ось тільки відрізнити ці станції одну від одної можна потім лише за їх назвами на шляхових стінах.
В історії московського метростроения було кілька періодів. Епоха типового проектування, дітищем якої є і станція метро "Планерна", завершилася лише в другій половині сімдесятих років. Вона офіційно називалася періодом боротьби з архітектурними надмірностями.
Москва, метро "Планерна" - вихід в місто
Тут механічний голос диктора попросить нас звільнити вагони. "Планерна" - кінцева станція. Розташовані один проти іншого наземні вестибюлі виведуть нас на вулицю Віліса Лациса або на однойменну Планерну. Історичних пам`яток в цьому районі не так вже й багато. Повною мірою до них можна віднести лише найстарший в столиці аероклуб імені Чкалова. Саме планерного спорту, який протягом декількох десятиліть культивувався в аероклубі, своєю назвою зобов`язані і вулиця, і станція метро.
Як і інші кінцеві станції метрополітену, "Планерна" є пересадочних вузлом. Поруч з нею зведений транспортний термінал. Сюди прибувають автобуси 817 маршруту з Шереметьєво і 865 маршруту з платформи "Планерна" Жовтневої залізниці. А також сюди їдуть численні автобуси з північних районів Московської області, пасажирів яких насамперед цікавить питання, як доїхати до метро. "Планерна" дозволяє без особливих проблем дістатися до будь-якої точки Москви. У такому значному по території мегаполісі метрополітен раніше поза конкуренцією серед всіх видів міського транспорту.
