Приклади фразеологічних зворотів нерідко наводяться, коли говорить людина бажає підкреслити багатство російської мови. Історія багатьох стійких словесних конструкцій йде в глиб століть. Вони легко вживаються в розмові носіями мови, проте викликають складності у іноземців. Що ж означають найпопулярніші поєднання?
Приклади фразеологічних зворотів зі словом «ніс»
Комбінації, в яких присутня це слово, в більшості випадків не мають відношення до органу нюху. Яскраві приклади фразеологічних зворотів «з носом» доводять це.
"Водити за ніс". Цією словесної конструкцією, що означає «обманювати», російську мову поповнився завдяки мешканцям Середньої Азії. Іноземці не розуміли, чому маленькі хлопці в змозі управляти верблюдами. Діти водять цих тварин за собою за допомогою мотузки, не зустрічаючи опору. Покірність верблюдів пов`язана з тим, що мотузка, яка використовується для контролю над ними, проходить через кільце, розташоване в носі. Так само чинили з биками для їх утихомирення.
«Вішати ніс». Приклади фразеологічних зворотів можна продовжити цієї оригінальною конструкцією, що має на увазі зневіру, смуток. Сенс словосполучення стане більш зрозумілим, якщо додати до нього загублений кінець «на квінту». Це найменування скрипалі присвоїли найвищу за тональністю струні свого музичного інструменту. Ніс практично доторкається до неї в процесі гри, так як скрипка підтримується за допомогою підборіддя. Голова музиканта при цьому схиляється, плечі опускаються, створюється ілюзія смутку.
Фрази зі словом «мова»
З назвою цього органу людського тіла пов`язаний не один фразеологічний зворот. Приклади таких конструкцій можна наводити довго, серед найбільш відомих словосполучень - «язик без кісток». Ця характеристика використовується стосовно людини, який багато базікає, не замислюючись про наслідки. Фраза придумана в часи, коли люди переконалися в тому, що мова позбавлений кісток. Отже, орган здатний приймати різні напрямки, серед яких і непотрібні.
Продовжуючи приклади фразеологічних зворотів, можна згадати вислів «мова проковтнув». Ця конструкція має на увазі, що говорить людина раптово замовкає. Історія фрази не був встановлений точно, проте передбачається її зв`язок з однією з військових хитрощів. Солдати, опиняючись в полоні, в буквальному сенсі проковтували мову, щоб під тортурами не посвятив супротивників в важливі секрети. Спосіб розглядався і як засіб самогубства.
Вирази зі словом «зуб»
Це слово містять багато фразеологічні звороти російської мови. Приклади наводити можна почати з популярної фрази «зуб за зуб». Це висловлювання означає, що людину, яка зважилася на злочин, має очікувати відповідне покарання. Наприклад, вибитий зуб дає право жертві вчинити аналогічно з власним кривдником. Схожий сенс мають фрази «зуб мати», «точити зуб», які вказують на відкладену помста, затаєну неприязнь.
Існують і більш мирні «зубні» фразеологічні звороти. Приклади і їх значення можна розглянути на підставі виразу «знати назубок». Так кажуть люди, які переконані в своєму знанні, вільно орієнтуються в темі. Фраза влаштувалася в російській мові завдяки традиції пробувати на зуб монети щоб уникнути підробки. Так само чинили з ювелірними прикрасами.
«Показати зуби» - конструкція, значенням якої є відкрита загроза, демонстрація ворожнечі. Оборот з`явився завдяки тваринному світу, хижаки попереджають таким способом про швидкий напад.
Фрази зі словом «гроші»
Гроші нерідко стають основним словом, за допомогою якого вибудовується фразеологічний зворот. Приклади таких виразів варто почати зі знаменитого про те, що «гроші не пахнуть». Ця істина стала відома людям завдяки Веспасіана - правителю, в далекі часи царював в Римі. Понюхати монети імператор звелів своєму синові, який обурився з приводу нового податку на вбиральні. Нащадок царя був змушений констатувати, що гроші насправді не мають запаху.
Навіть відсутність слова «гроші» не заважає пов`язувати з ними фразеологічний зворот. Приклади пропозиції: «гол як сокіл», «нічого за душею». Давні люди вважали, що душа розташовується в людському тілі, займаючи місце в районі ключиць. Саме поряд з цією ділянкою раніше було прийнято тримати гаманець з грошима. Отже, «нічого за душею» кажуть, бажаючи підкреслити відсутність фінансових коштів.
Вирази зі стихіями
Вогонь, вода, повітря - завдяки згадці стихій народився не один яскравий фразеологічний зворот, укорінений в мові. Говорячи «вогнем і мечем», люди описують безжалісний метод насильства. Походження фрази пов`язане з часом, коли війни велися за допомогою холодної зброї і підпалів. Нерідко землі ворогів зраджували вогню, повністю знищуючи.
«Вітер в голові» - опис, що застосовується до легковажного людині, яка живе одним днем. Стародавні люди вірили в те, що голова розумного індивідуума - посудина, що поміщає думки, тоді як голова дурня порожня, всередині неї тільки вітер.
Характеристика «води не замутить» дістається особистості, якій приписується порядність, скромність. Колись жінки прали білизну, користуючись річковою водою. Доброзичливі господині, що стають вище за течією, докладали зусилля для того, щоб не забруднювати річку, не заважаючи працювати тим, хто знаходиться нижче. Егоїстичні дами занурювали в воду брудні руки, не турбуючись про сусідок.
Фрази про роботу
Ставлення людини до праці також нерідко дозволяло винайти влучний фразеологічний зворот. Приклади з поясненням привести просто, достатньо згадати вислів «працювати абияк». Так люди говорять про тих, хто ставиться до своєї справи недбало. Історія фрази сягає часів, коли селяни на Русі носили сорочки з довгими рукавами. Перед роботою їх необхідно було засукати, щоб не заважали.
Говорячи про справу, яку постійно відкладається, прийнято згадувати «довгий ящик». Цим фразеологізмом російську мову зобов`язаний царю Олексію Михайловичу, який мав ящик для прохань від народу. Чолобитні вивчалися боярами, які нерідко затримували їх, втрачали.
Інші цікаві вирази
«Заяложеній вид» - вислів, що характеризує людину, яка носить брудну, пом`яту одяг. З`явилося воно завдяки Петру Першому, який довірив керівництво ткацької фабрикою Івану Затрапезнікову. Продукція, що випускається фабрикою, представляла собою недорогу грубу тканину.
«Сирота казанська» - вираз, який виник за часів Івана Грозного. Захопивши Казань, правитель виплатив щедру компенсацію окремим його мешканцям. Однак вони нерідко зловживали благами, зображували бідних, наполегливо просили нагороди. В результаті фраза стала використовуватися стосовно до тих, хто втілюється жебраком.
Знання походження фразеологічних зворотів допомагає краще зрозуміти історію країни.
