Перинатальна енцефалопатія на сьогоднішній день є вкрай поширеним діагнозом. Таке явище пов`язане з порушенням функцій або вадами розвитку центральної нервової системи дитини ще під час вагітності.
Що таке перинатальна енцефалопатія?
Насправді, в сучасному медичному довіднику навряд чи можна знайти подібне захворювання. Справа в тому, що під терміном «перинатальна енцефалопатія» об`єднують безліч порушень в нервовій системі. Зокрема, такий діагноз ставлять малюкам в тих випадках, якщо причина і механізм патології точно невідомі. Для того щоб визначити хворобу вірно, необхідно провести ряд аналізів і досліджень, що, звичайно ж, можливо тільки після народження дитини.
Перинатальна енцефалопатія і її причини
порушення роботи нервової системи або її неправильне розвиток виникають не просто так. Звичайно ж, причини захворювання вдається з`ясувати далеко не завжди. Проте до факторів ризику можна віднести:
- спадковість;
- перенесені вагітною жінкою інфекційні захворювання;
- куріння, алкоголізм;
- вживання деяких лікарських препаратів;
- вживання психотропних і наркотичних речовин;
- постійні стреси, емоційне або нервове перенапруження.
Перинатальна енцефалопатія і її синдроми
Як уже згадувалося, порушення внутрішньоутробного розвитку нервової системи може призвести до абсолютно різних результатів:
- Нерідко серед таких дітей зустрічаються різні рухові розлади, які можуть бути пов`язані як з гіпер-, так і з гіпотонією м`язів.
- Досить часто перинатальна енцефалопатія веде до розвитку судомного синдрому. Таке порушення досить складно діагностувати, адже в перші роки життя судоми можуть заміщатися такими еквівалентними симптомами, як часта гикавка, постійне зригування, дрібне тремтіння в руках.
- Іноді у дітей спостерігається синдром підвищеної збудливості, що також може бути пов`язано з відхиленнями під час внутрішньоутробного розвитку.
- Нерідко зустрічаються і випадки пригнічення активності центральної нервової системи - малюк млявий, неактивний і навіть апатичний.
Перинатальна енцефалопатія: наслідки
Фактично наслідки подібних порушень, якщо лікування не було розпочато вчасно, можуть бути небезпечними. У деяких малюків спостерігаються лише мінімальні дисфункції нервової системи, наприклад, їм важко сконцентруватися або всидіти на місці. У інших же виявляються більш серйозні порушення, зокрема, проблеми в роботі різних систем або органів. До наслідків можна віднести також затримку психічного або моторного розвитку, а також водянку головного мозку і епілепсію.
Перинатальна енцефалопатія: лікування
Лікування може бути призначене тільки після ретельної діагностики. Як правило, вже в перші місяці життя малюка лікар може поставити остаточний діагноз і призначити відповідну терапію. З цією метою використовуються всі можливі способи, починаючи з медикаментозного лікування і закінчуючи масажами, плаванням і лікувальною гімнастикою. Для більшості дітей прогноз сприятливий - при правильно проведеному лікуванні нервова система відновлюється.