Мовний етикет - це прийняті в певній культурі сукупності вимог до змісту, формі, порядку, характеру і доречності ситуативних висловлювань. До цього поняття також відносять вираження і слова, які вживаються людьми для прохання, прощання, вибачення. Також сюди необхідно віднести і різні форми звернень, інтонаційні особливості. Стандарти етикету навіть отримують свої назви щодо країн або місць їх застосування. Як приклад можна привести так званий «російський мовний етикет» як форму етики, притаманну виключно російською. Вивченням цього феномена займаються лінгвісти, історики і культурологи, психологи, страноведи, етнологи і географи.
Мовний етикет і його межі
У найширшому розумінні цього слова його можна трактувати як будь-який більш-менш успішний момент (акт) комунікації. Саме тому мовний етикет пов`язаний з певними постулатами спілкування, що роблять можливим і більш успішним взаємодія всіх учасників комунікації. До таких постулатів відносяться:
- якість (мовне повідомлення повинно мати під собою належні підстави, не бути завідомо неправдивими);
- кількість (баланс і гармонія між стислістю і лаконічністю викладу і його розлогій розмитістю);
- відношення (релевантність по відношенню до адресата);
- спосіб (ясність, чіткість інформації, що передається для адресата).
Мовний етикет і його периферійні постулати
Якщо розглядати перераховані вище правила виключно як необхідні для ефективного виконання завдання передачі інформації, то ввічливість і тактовність можна викинути звідти. Це означає, що такі вимоги, як правдивість і релевантність також можна опустити в деяких допустимих випадках.
Мовний етикет і його рівні
У вузькому сенсі це поняття можна охарактеризувати як систему певних мовних засобів, які потрібні для налагодження контактів і відносин. Елементи цієї системи можна розглядати на різних рівнях:
- рівень лексики і фразеології (сюди відносять стійкі вираження і спеціальні слова);
- граматичний рівень (використання множини для ввічливого поводження, наприклад, займенник «Ви»);
- стилістичний рівень (культурна, грамотна мова, відмова від непристойних і шокуючих слів);
- інтонаційний рівень (ввічлива інтонація, використання пом`якшуючих евфемізмів);
- ребуси рівень (наприклад, використання замість «здасьте» або «здорово» слова «здрастуйте»);
- організаційно-комунікативний рівень (заборона на перебивання співрозмовника, втручання в чужу розмову).
Мовний етикет в повсякденній практиці
Ця норма так чи інакше прив`язана до ситуації спілкування. Правила мовного етикету - це набір параметрів, які відповідають ситуації, особистості співрозмовника, місця, мотиву, часу і мети бесіди. Перш за все, це критерії явищ, які орієнтовані на адресата, проте особистість того, хто говорить, безсумнівно, враховується. Правила спілкування можуть варіюватися в залежності від ситуації, теми. Існують більш специфічні норми лексики (Наприклад, виступи під час застілля, на похоронах та інше).
