За твором «Мауглі», яке написав всесвітньо визнаний класик англійської літератури, видатний літератор, поет, новеліст Редьярд Кіплінг, знято безліч анімаційних та художніх фільмів. Неординарний інтригуючий сюжет книги став основою і багатьох театральних постановок. Переглядаючи їх, всякий цікавий знайде відповідь на хвилююче його питання: "Як звали шакала з« Мауглі »?"
Мудрий збірник
Серед анімаційних фільмів найбільш вдалою екранізацією вважається серія мультфільмів епохи СРСР, які були зняті в період з 1967 по 1971 рік. Надзвичайно мудрий збірник професійної школи радянського кінематографа складається з п`яти ключових історій, найбільш наближених до літературного першоджерела «Мауглі»:
- «Ракша» (1967).
- «Викрадення» (1968).
- «Останнє полювання Акела» (1969).
- «Битва» (1970).
- «Повернення до людей» (1971).
Згідно з сюжетом, відбувається знайомство з головними персонажами, адже багатьох глядачів цікавить, як звали шакала з «Мауглі» та інших колоритних героїв. Відповідь досить проста: хлопчина - Мауглі, вовк - Акела, вовчиця - Ракші, пантера - Багіра, ведмідь - Балу, тигр - Шерхан, удав - Каа, слон - Хатха, дикобраз - Сахи, орел - Чіль, і інші. А підлабузника-шакала звали Тютюн.
Шакал з «Мауглі»
Як звали незмінного супутника могутнього тигра Шер-Хана - відомо всім. Він постає перед глядачем як один з найбільш зухвалий жителів джунглів. Тютюн не відрізняється дружелюбністю, коли він хоче подлізаться до когось сильнішого або впливовому, використовує фальшиву люб`язність. Він не гребує недоїдками Шер-Хана і вовків з Сіонійской зграї, які прикрашають своїм колоритом мультик «Мауглі». Як звали шакала між собою звірі? Теж - Тютюн. Він не тільки збирає і розносить плітки, але і зовсім не проти зіграти з будь-ким з тварин злий жарт. Тварини, мешканці джунглів, його на дух не переносять. А дрібні звірі його побоюються.
вічна класика
Тепер, розібравшись, як звали шакала з «Мауглі» та інших основних персонажів, слід охарактеризувати всю серію мультфільмів. Крім інтригуючих і зачаровують поворотів сюжету, короткометражки містять величезну кількість по-справжньому драматичних моментів. У цьому заслуга режисера Романа Давидова, сценариста-адаптера Леоніда Бєлокурова і композитора Софії Губайдуліної. Мальовані персонажі вийшли досить харизматичними завдяки озвучці професійних акторів: Марії Виноградової, Льва Шабарин - Мауглі, Людмили Касаткіної - пантера Багіра, Степана Бубнова - ведмідь Балу, Володимира Ушакова - пітон Каа, Анатолія Папанова - тигр Шер-Хан, Юрія Пузирьова - вовк Акела, Сергія Мартінсона - шакал з «Мауглі» (як звали, вже відомо -Табакі), Льва Любецького, Люсьєна Овчинникова - Ракша, вовчиця-мати, Олександра Назарова - вовк-батько, Каа (5 серія), Юрія Хржановського - біла кобра, Клари Румянової - маленький вовченя, слоненя. Дані мультфільми часом називають занадто похмурими, серйозними і розумними, проте те, що вони містять елементи мудрості, розуміння життя і виховання, заперечувати неможливо. Вони були і залишаться популярними, адже сьогодні кожен школяр з легкістю, не замислюючись ні на мить, відповість, як звали шакала з «Мауглі».
Еталонне витвір радянської мультиплікації
Розглядаючи візуальну частину і промальовування справжнього прикладу шедевра радянської мультиплікації, слід зазначити темні кольори і різкі лінії, які передають глядачеві похмуру обстановку ворожих джунглів. Яскраві кольори у фільмі свідомо приглушені, так як часто символізують не радість і щастя, а руйнівні елементи - вогонь, зграю диких рудих псів, кров. Атмосферу і настрій анімаційним картинам задають оригінальні звуки мешканців дикої природи. Слід зазначити, що безсмертний твір Р. Давидова рекомендовано до перегляду більш старшої аудиторії дітей, ніж весела казка "Уолта Діснея". Однак саме ці відмінності і наближеність радянського мультфільму до літературного джерела зробили його одним з найкращих творінь мультиплікації епохи СРСР.
"Книга джунглів"
Напевно, не знайдеться такої людини, яка хоча б раз в житті не дивився мультики виробництва Walt Disney Pictures. Їх творіння - «Книга джунглів» (1967 р) - виглядає легко і захоплююче, залишаючи після перегляду лише позитивні емоції. Якщо радянську мультиплікаційну екранізацію - мультфільм «Мауглі» (як звали шакала і інших персонажів, описано вище) - можна рекомендувати до перегляду як дорослим, так і дітям, то голлівудська варіація припаде до смаку тільки дитячої глядацької аудиторії. Для дорослого глядача цей мультиплікаційний фільм буде занадто простим, наївним, що втратив силу і силу оригінального роману Кіплінга. Всі герої голлівудського шедевру показані чудовими, вся атмосфера мила, візуальна частина - просто буйство яскравих фарб, а велика кількість смішних моментів спонукає виникнення довгоочікуваних виключно позитивних емоцій. The Jungle Book - це істинно диснеївська варіація про історію Мауглі і просто дитячий, милий мультфільм з чудовими піснями.
