Здавалося б, що може бути спільного між Версалем і Вашингтоном - блискучою резиденцією французьких королів і досить бідною на архітектурні пам`ятки американською столицею? Проте, в історії двадцятого століття ці два географічних назви виявилися воєдино пов`язаними завдяки терміну "Версальсько-Вашингтонська система". Її виникнення сягає корінням в 1919 рік, коли був підписаний мирний договір у Версалі між декількома державами - Сполученими Штатами Америки, Великобританією, Республікою Франція, Італією і низкою інших країн, які виграли в Першій світовій війні, з одного боку, і переможеною Німеччиною - з іншого . Характерно, що з моменту капітуляції Німеччини (підписаної, до речі, в тому ж самому Версалі) на той момент пройшло вже більше шести місяців, що свідчить про надзвичайну складність проблем, які треба було вирішити за столом переговорів. Це не дивно, адже колишнє політичну рівновагу в Європі було зруйновано чотирирічною війною і революціями, до невпізнання змінили вигляд континенту. Тепер правила встановлювали країни Антанти, а й між ними не спостерігалося того самого серцевого взаєморозуміння і згоди (ENTENTE CORDIALE), що малося на увазі самою назвою цього союзу.
ініціатива США
ні сам Версальський договір, ні пішли за ним додаткові угоди не змогли задовольнити інтереси цих держав-переможниць, а тому ініціативу взяли на себе США, організувавши в 1921 році Вашингтонську мирну конференцію. Саме за її підсумками та склався новий порядок світових відносин під назвою Версальсько-Вашингтонська система, яка за задумом її творців повинна була забезпечити довгостроковий мир і стабільність, але насправді проіснувала лише неповні два десятка років. Такий короткий термін пояснюється тим, що криза Версальсько-Вашингтонської системи було закладено в ній від самого початку. 
Передумови короткочасної життєдіяльності миротворчої системи
В умовах протистояння Радянського Союзу та Заходу, в умовах, коли в Європі набирали силу італійський фашизм і німецький націонал-соціалізм, всі спроби знайти компроміс між державами з абсолютно різною, часто ворожої один одному ідеологією, були практично приречені на невдачу. Крах Версальсько-Вашингтонської системи був неминучий і по ряду чисто економічних причин - наприклад, суперництво Японії і США за азіатські ринки. Безконфліктний розподіл сфер економічного і політичного впливу, врегулювання міждержавних суперечок під контролем Ліги Націй, обмеження озброєнь і різні інші методи, які передбачала Версальсько-Вашингтонська система, не привели до бажаних результатів, аж надто різними були цілі і інтереси провідних держав того часу. 
Підсумок провалу творчої ідеї
В кінцевому підсумку вроджені вади, якими так щедро була наділена Версальсько-Вашингтонська система, привели до того, що світ опинився вкинуто в страшну Другу світову війну, за масштабами свого кровопролиття далеко перевершила найгірші очікування тих, хто намагався побудувати спочатку приречену на провал так звану модель світового порядку.
