Новіков Олександр Олександрович - маршал авіації, воєначальник, професор, член комуністичної партії. Учасник громадянської та вітчизняної війни. Захисник Сталінграда. Головний реформатор структури ВПС у воєнний час. Двічі герой СРСР.
Початок кар`єри
Олександр Олександрович Новіков, біографія якого буде описана в цій статті, народився в селі Крюково (Костромська губернія) в 1900 році. Свою освіту майбутній маршал отримав в 1918 році в учительській семінарії. Через рік Новіков потрапив в Радянську армію. Олександр Олександрович брав участь у громадянській війні, придушенні заколоту в Кронштадті, а також боровся на Кавказі. Майбутній маршал проявив неабиякі лідерські якості і був прийнятий в академію імені Фрунзе. Цей навчальний заклад був щаблем для просування по службі (отримання командних посад) в Червоній армії. Після завершення навчання Новікова відправили в 11-й піхотний корпус Білоруського округу.
стрімкий злет
Значне збільшення виробництва авіаційної техніки сприяло появі відповідних військових частин і тактичних з`єднань. У 30-х роках у військову авіацію направили величезну кількість офіцерів. Серед них був і майбутній маршал Новіков А. А. Саме в той час його кар`єра стала стрімко йти вгору. У 1936 році він отримав звання полковника, а через два роки очолив штаб Ленінградського округу. Після війни з Фінляндією Олександра Олександровича чекала нова посада - командувач ВПС.
Зустріч з Жуковим
Напередодні Вітчизняної війни Новикова перевели в Київський військовий округ. У 1942 році він зустрівся з Жуковим. Той відразу запропонував йому очолити ВВС Радянської армії. Після призначення Олександр Олександрович отримав прізвисько літаючого крила Жукова.
перетворення ВВС
Свою роботу маршал Новіков почав з реформування і докорінної перебудови ВВС. Він вирішив створити кілька повітряних армій, що істотно розширило кордони масованої експлуатації авіації. Збільшенню бойової ефективності ВВС також сприяло створення однорідних: бомбардувальних, штурмових, винищувальних - резервних корпусів і авіадивізій. У цьому була велика заслуга Олександра Олександровича. Подібні реформи наділили Червону армію мобільного ударною силою небувалої потужності. Висока маневреність літальних апаратів дозволила контролювати території від Чорного до Білого морів. Варто відзначити, що маршал Новіков був першим, хто керував повітряним боєм з землі за допомогою радіо. Вперше він використовував його під Ленінградом. А в масштабі фронту застосував це управління під Сталінградом.
Сталінградська битва та інші битви
3000 - таке число ворожих літаків допомогла знищити система радіоуправління, яку координував маршал авіації Новіков А. А. 1943 рік став для нього тріумфальним, адже саме злагоджена робота льотчиків під командуванням Олександра Олександровича допомогла здобути перемогу. Вони розгромили танки, які намагалися прорватися до Паулюса. А під Сталінградом Новіков під свою відповідальність зробив ставку на штурмовики. Маршал вважав, що в поганих погодних умовах вони набагато краще бомбардувальників допоможуть в прориві оборони противника. Також під них легше було шукати аеродроми. Як ми знаємо з історії, стратегія Олександра Олександровича виявилася вірною.
Варто відзначити, що повітряна армія під його командуванням брала участь в Кубанському битві, допомагала у визволенні Білорусії та України, а також розгромила Квантунську армію на Далекому Сході. За свою результативну роботу головний маршал авіації Новіков отримав багато нагород як від СРСР, так і від іноземних держав. Найбільш значимі з них - це орден Леніна і медаль «Золота Зірка» (була вручена двічі).
початок розслідування
Незважаючи на всі свої заслуги, Олександр Олександрович не зміг уникнути долі більшості радянських воєначальників. Перемоги на війні відчутно посилили роль армії в очах суспільства. А це загрожувало ослабленням впливу партійної верхівки. До того ж Сталін ніколи не довіряв військовим і вважав, що їх потрібно тримати в страху і під жорстким контролем. Приводом до перевірки маршала Новикова і армії ВПС послужила зустріч Йосипа Віссаріоновича з сином Василем. Той поскаржився батькові на «погані» вітчизняні літаки і заявив про високу якість американських літальних апаратів.
Конфлікт з сином Сталіна
Василь Сталін завжди не дуже добре відгукувався про маршала авіації Новикова. І на то у нього були свої причини. Все освіту сина вождя складалося з незакінченою середньою школи, Качинської школи льотчиків і річного перебування на авіакурсах. Проте в 21 рік Василь був уже полковником і очолював інспекцію ВВС КА. Сам Йосип Віссаріновіч намагався підтримувати міф про власну скромності в побуті. Його ж син, навпаки, безсоромно зневажав армійські порядки, поводився зарозуміло і регулярно влаштовував дебоші, гулянки, п`янки і неподобства. Маршал Новиков зажадав від сина Сталіна неухильного дотримання армійської дисципліни і постарався вкоротити зарозумілі замашки Василя. Наприклад, він забрав дві з його трьох машин. За посадою Василю покладалася тільки одна. Олександр Олександрович чудово розумів, що сам Сталін був в курсі подібних витівок сина, але нічого не робив. У 1945 році Новиков не підписав наказ про присвоєння Василю звання генерал-майора. Самолюбство сина Сталіна було зачеплено, і він став плести інтриги, чекаючи слушної нагоди для помсти.
арешт
Через кілька місяців головний маршал авіації А. А. Новиков, біографії якого опубліковані в багатьох журналах армійської тематики, був знятий із займаної посади без всяких пояснень і підстав. Потім його заарештували разом з кількома людьми, які обіймали ключові посади в ВВС. Так з`явилося «справу авіаторів». Всі звинувачення по ньому були надуманими. Маршал Новиков не займався шкідництвом, а лише віддавав накази на усунення недоліків літальних машин. До речі, кількість технічних поломок було набагато нижче допустимої норми. В умовах такого поспішного виробництва це можна назвати дивом.
Відкрила «справу авіаторів» організація «Смерш» на чолі з Абакумова, розробляла три основних лінії. Перша - збір компромату на маршала Жукова. Він повинен був постати главою змови з метою здійснення в СРСР військового перевороту. Друга - виявлення всіх «шкідників» у військовій промисловості і військової авіації. Третя - виявлення зв`язків між політичними і військовими діячами. Головним прагненням слідчих було знайти причини для звинувачення Жукова. При цьому вони не гребували тортурами, вибиваючи з людей показання. Але основну роль у переслідуванні Жукова зіграв Олександр Новіков. Маршал авіації підписав на нього донос.
сфабрикований донос
Відразу після арешту Новикова відвезли на Луб`янку. До слова, там він відсидів цілих шість років. Сталін не відправив його в табір, так як розумів, що Олександр Олександрович може стати йому в пригоді. На Луб`янці кожен день проходили допити. Вони тривали до п`ятої ранку. Потім Новикову давали годину на відпочинок, і все тривало знову. Заснути було неможливо, так як в маленькій камері весь час горіла лампочка в 500 ват. Та й на живіт не можна було перевертатися. Після кількох днів такого допиту, коли двічі Герой Радянського Союзу Новіков був зломлений і змучений безсонням, йому підсунули папір з друкованим текстом. Знесилений і знаходився в полубредовом стані Олександр Олександрович її підписав. Та й навряд чи могло бути по-іншому. В ході подальших розглядів з`ясувалося, що донос складено безграмотно, на швидку руку. Ніякої конкретики в ньому не було. Та й суть доносу просто абсурдна - нібито Жуков приписував все заслуги і перемоги особисто собі. Цілком зрозуміло, що Сталін просто використовував Новикова для усунення Жукова.
звільнення
На початку грудня 1954 року відбувся суд над Абакумова і слідчими, сфабрикованих «справа авіаторів». Олександр Новіков (біографія, відгуки про маршала є в будь-якому підручнику історії) особисто давав свідчення. Маршалу повернули посаду і майно. Але те, що сталося сильно його підкосило, і пропрацював він лише кілька місяців.
завершення кар`єри
У березні 1955 року головний маршал авіації А. А. Новиков був звільнений з посади. В якості основної причини відсторонення назвали «технічну відсталість». Звичайно, це позначилося на здоров`ї Олександра Олександровича. Він тяжко захворів і переніс інфаркт. Потім була хірургічна операція і піврічна реабілітація в лікарні. У початку 1956 року маршала звільнили в запас через хворобу. При цьому він зберіг право носіння військової форми.
У 1966 році колишній маршал авіації Новіков переніс важкий інсульт і повністю відійшов від справ. До самої своєї смерті він працював над книгою, в якій описував подвиги ленінградських льотчиків. Третя дружина маршала Тамара робила все можливе для продовження його життя. Вона служила в Головному штабі ВПС і, по суті, була ниточкою, що зв`язує Олександра Олександровича з головною справою його життя - військовою авіацією. Помер Новиков в Москві в 1976 році.
реабілітація
У квітні 1993 року Військовою прокуратурою РФ було направлено заяву до Верховної Ради РФ про визнання сімох людей, що беруть участь в «авіаційному справі», незаконно репресованими. Через місяць Верховна Рада визнав факт репресії з політичних мотивів. Але в кінці 1993 року після розстрілу будівлі Верховної Ради всі документи згоріли. На щастя, Світлана (дочка Новікова) встигла вручну скопіювати відповідний документ.
В кінці 90-х на прохання дружини Новикова Комісія жертв репресій за політичними мотивами ретельно вивчила інформацію по «авіаційному справі» 1946 року. Головний висновок, до якого вона прийшла, був такий: «Справа повністю сфабрикована і має не кримінальний, а політичний підтекст». Військова прокуратура повністю погодилася з таким формулюванням. І в кінці 2000 року головного маршала авіації А. А. Новикова повністю реабілітували.
