Що якщо спробувати порахувати, скільки слів в російській мові? Звичайно, це завдання не з легких, адже спочатку треба визначитися, що саме обчислювати. Чи можливо врахувати все, що коли-небудь було вимовлено або написано російською людиною?
життя мови
Усне мовлення досить динамічна, і слова мають певний життєвий цикл.
Для деяких він короткий, як життя метелика-одноденки (мокроступи, подуха, Ксюшадь ...). Інші розпускаються, як листя на деревах, і вмирають при зміні сезону (конка, брандмейстер, дискета ...). Життя третє триває століттями - це дивовижні довгожителі, непомітно супроводжують безліч поколінь мовців (сім`я, любов, родина ...).
Занадто швидко час чеканить новітні слова в російській мові, але так само швидко вони втрачаються, стираються з пам`яті його носіїв.
Як вважають слова?
Для того щоб вважати слово «офіційно» існуючим, як правило, його вносять до спеціального реєстру - словник. У ньому, в спеціальних статтях, присвячених кожна окремому поняттю, пояснюється значення, вказуються граматичні ознаки, наводяться приклади сполучуваності даного слова російської мови.
Найперші словники, покликані прояснити ситуацію, були зовсім невеликими. Видавався з 1789 по 1794 р. «Словник Академії Російської» містить трохи більше 42 000 одиниць. Академія наук в 1847 р представила «Словник церковнослов`янського і російської мови», що містить вже близько 115 000 лексем.
Найбільшим і авторитетним виданням на сьогоднішній день є Словник сучасної російської літературної мови, третя редакція якого готується до публікації з 2004 р (планується 30 томів). Перша редакція 1965 року складалась з 17 томів, які зафіксували 131 257 слів. На даний момент видано 23 тому, а заявлене загальна кількість слів, яке буде занесено в словник - близько 150 тисяч. Автори-упорядники наголошують на тому, що даний наукова праця фіксує актуальну, живу лексику, таким чином, багато застарілі пласти з нього вилучаються (наприклад, радянської епохи).
Крім класичних видань, що займаються фіксуванням загальнонародної і переважно літературної лексики, існують цікаві тематичні словники, які як раз і «відловлюють» специфічні, рідкісні одиниці мови. Ці книги допомагають точніше встановити статистичну справедливість і підрахувати, скільки слів в російській мові, адже він дуже багатий!
Що вислизає з словників літературної мови?
На жаль, кодифікація - процес досить консервативний і тривалий, що не дозволяє одночасно обійняти і минуле, і сьогодення час, застигає в словах, як в формах. Тому дані словників дуже різняться від реального стану і дуже складно підрахувати, скільки слів в російській мові. У них не включають диалектную, жаргонную, дитячу лексику, професіоналізми і багато лайливі слова - а їх в цілому «набігає» на семизначну цифру.
Крім цього, в словниках не представлені причастя, дієприслівники, прислівники, форми суб`єктивної оцінки, воістину безмежною областю лексики можна вважати числівник (наприклад, пів-яблука, семиноге, самотньо, двадцятикілограмовий ...). Багато сучасних слова в російській мові, вироблені за регулярної моделі, також вислизають з словника, так як їх значення прозоро.
Групи лексики російської мови
Для того щоб зрозуміти, які одиниці не включають в класичні нормовані, «причесані» словники, потрібно взагалі позначити групи слів російської мови, які формують мовне багатство.
Особлива по своєму виникненню в російській мові, іншомовна лексика вважається окремою групою: парфум (фр. Parfum), вояж (фр. Voyage), карт-бланш (фр. Carte blanche) - джаз (англ. Jazz), віскі (англ. Whiskey ), футбол (англ. foot - ступня, ball - м`яч) - ландшафт (нім. Landschaft), бутерброд (нім. Butterbrot), краватка (нім. Halstuch) і т.д.
Стосовно сучасності і реальної дійсності виділяють:
- застарілі слова - архаїзми та історизм (віно, кольчуга, боян, онучі, маркітант);
- новітні слова в російській мові, абревіатури (місяцехід, командарм, НЕП, колгосп, е-мобіль, йотафон, ЄДІ, ЖЕК).
Особливу групу утворюють власні імена (Роман, Черномирдін, Олександр Пушкін, Ялта, Шарик, «Безстрашний», Токіо, Макіївка, «Спартак», «Руслан і Людмила», «Лада Пріора», «Русский репортер», «Острів Крим»).
Для спілкування у вузькому колі «присвячених» існує так звана лексика пасивного запасу мови - вона об`єктивно існує, але функціонує на обмеженій території, серед певного контингенту осіб, в окремо взятому тексті:
- термінологія і спеціальна наукова лексика (девальвація, фотосинтез, ідіома, пальпація, палеографія, литота, гаплологія);
- діалектна лексика (торочити - повторювати одне і те ж-балодка - однорічний молот- шухлядка - шафка, Жерделі - дикий абрикос, батьку - батьки);
- жаргонізми і арготизмів (общак, тирити, чувак, чірік, кльовий);
- нецензурна лексика.
Цікаве походження слів в російській мові відзначають багато дослідників. Так, індивідуальне творче начало мають Філологія - «слова-метеори», створені з нагоди: авторські інновації (Человечкин - М. Яснов, белохлебосольний - В. Висоцький, буржуята - В. Маяковський) - розмовна лексика (алкаш, бомж, белоленточнікі) - дитяча лексика (мапа - мама і тато-тушеннік - пожежний).
Іншомовні запозичення в російській мові
Найбільшою групою нових слів є іншомовна лексика, яка проникає в рідна мова протягом багатьох століть. Тут простежується якась мовна мода, відчувається віяння дипломатичних відносин, політичної кон`юнктури, що склалася на ринку товарів і послуг.
Наприклад, в XVIII столітті в російську мову в основному проникали німецькі та голландські слова. Так, багато морехідні терміни були запозичені завдяки активній творчій діяльності государя Петра I: рейд, флот, верф, гавань, дрейф, вимпел, матрос, лоцман, прапор і т.д. Завдяки розвитку військового відомства під час правління великих Петра I і Катерини II лексичний запас російської мови поповнили германізми військової спрямованості: атака, табір, штаб, єфрейтор, офіцер, мундир.
XIX століття - період так званої галломании і боротьби з нею. Французька мова і культура підкорили дворянські кола. Еліта говорила по-французьки навіть краще, ніж на мові предків! Цілий шар лексики закріпився завдяки цій мовної моді: шарм (charme), візитер (visiteur), кавалер (cavalier), гувернер (gouverneur), реверанс (r v rence), комплімент (compliment). З`явилися дивовижні слова-гібриди, основи яких були іншомовного походження, а афікси - з російської мови: манкірувати (від manquer - не з`явитися, бути відсутнім), балотуватися (від balloter - обирати за балами), мусувати (від mousser, букв. «Пінитися» - збільшувати, роздмухувати чутки), кокотка (від cocote, букв. курочка - жінка легкої поведінки, утриманка), жуіровать (від jouir - насолоджуватися, жити безтурботно).
Цікаво, що любов до іноземної лексики пояснюється думкою про престижність такого іменування деякого події або предмета і особливої іншомовної милозвучністю: фото на пленері (від фр. Plein air - на природі, в природних умовах), піти на променад (від фр. Promenade - прогулянка по місту), нічний рандеву (від фр. rendez-vous - побачення).
Слова-неологізми в мові XX століття
Неологізми - слова, що вперше з`явилися в літературній мові окремо взятого періоду, нові лексичні елементи. Природні зміни в житті суспільства, науково-технічні рішення, соціально-політична обстановка в країні - все це значущі рушійні сили для поновлення словникового фонду.
Наприклад, значні соціальні потрясіння, що торкнулися суспільство в XX столітті, породили кілька хвиль неологизации. Після революції 1917 року старий світ з його чужими поняттями зник, і був створений так званий новояз зі своїми лікнеп, непманами, наркоматами, парторгами, ЗАГСами, НКВД і т.д.
Починаючи з другої половини XX століття науковий прогрес сприяв утворенню «технічних» неологізмів: космодром, місяцехід, аерофотозйомка, відеофестиваль, медіатека, бронежилет.
Іменник в російській мові постперебудовного періоду характеризується мовної розкутістю, коли відбулося змішання груп лексики, зокрема, проникнення жаргону в розмовну мову: беззаконня, рекет, Герич.
Формою мовної економії є абревіатури та складноскорочені слова, їх теж можна віднести до неолексіке: радбез, МРОТ, ПДВ, міськдуми. Найактивніше неологізми утворюються внаслідок соціальних зрушень і вибухів: прихватизація, Фашінгтон.
Проблема "американізації" російської мови
У XX столітті, і особливо на початку XXI, активно себе проявляє англійську мову, який претендує на звання інтернаціонального.
Комп`ютеризація, вал нових розваг і захоплень, вплив інтернету, поява нової техніки і електроніки породили навала неологізмів. Деякі з них безеквівалентний (пейджер, дайвер, андеграунд, коучинг, квадроцикл, рейтинг), інші дублюють вже існуючі слова російської мови (гаджет - пристрій, капкейк - тістечко, гелікоптер - вертоліт).
Запозичена лексика в системі російської мови змушена підлаштовуватися, обростати російськими афіксами: смайлик, фолловить, лайкнути, інфляціонізм, инженеринг, паркомат (автомат для оплати парковки). Однак надмірне число іншомовних вкраплень в мова робить її потворної: "Хіпстери зробили камінг-аут з коворкінгу, потягуючи смузі і обговорюючи нові стартапи і відставку Сергія Капкова з посади глави департаменту культури Москви ..." (Е. Холмогоров).
Знак "нескінченність"
Абсолютно всі слова російської мови порахувати неможливо, адже він жодного дня не залишається незмінним, як і будь-яка система, що розвивається. Окремі слова виходять із загального вживання, набувають і, навпаки, втрачають деякі відтінки значення, з`являються неологізми і новоутворення.
Зафіксувати більшість таких фактів фізично неможливо, адже це плавний процес, що складається з безлічі дискретних моментів. Отже, можна стверджувати, що мова в кількісному плані безмежний, а його одиниці незчисленні. Вірна відповідь на питання «Скільки слів в російській мові?» Може бути тільки один - «Нескінченне число».
