Тут ми не даватиме відповідь на питання: "Що таке герундій в англійській мові і які форми він може приймати?" Спробуємо розібратися, де і як його потрібно використовувати. Найчастіше його використовують як доповнення після дієслова. Герундій в таких випадках перекладається як віддієслівний іменник, і переклад на російську майже дослівно можна порівняти з оригіналом. Або він може перекладатися дієсловом для більшого милозвучності. Наприклад: «Вона любить в`язання. - She likes knitting ». У російській мові, звичайно, більш звучним і звичним буде варіант «Вона любить в`язати», а й перший варіант допустимо. Після більшості англійських дієслів може вживатися як інфінітив, так і герундій (I prefer skiing - I prefer to ski). Але після певних дієслів значення інфінітива і герундія буде далеко не однаковим, не слід їх плутати. Якщо «She likes knitting» буде рівнозначно «She likes to knit», то пропозиції «I stop to think» і «I stop thinking» матимуть зовсім різне значення ( «я зупинився, щоб подумати» і «я припинив думати»). Є ряд дієслів, після яких використовується виключно герундий. Наприклад: "remember", "require". Є також безліч стійких поєднань, що складаються з дієслова та прийменників, після яких також використовується тільки герундій. Наприклад, "to be fond of" або "to prevent from". А також тільки герундій (а не інфінітив) вживається після складових прийменників, таких як "in spite of", "thanks to". Неважко помітити, що герундій в англійській мові займає місце після тих виразів та зворотів, після яких використовується іменник, а не дієслово. Наприклад, ми можемо сказати: "in spite of disease", "in spite of feeling ill", або "to be fond of cats", "to be fond of skiing".
Як розрізнити герундий і перше причастя
Якщо прибрати контекст, то різницю між ними дійсно зрозуміти складно. Вони обидва утворюються від дієслова за допомогою одного і того ж закінчення - «-ing». Однак за значенням це різні частини мови. З тим, що таке причастя, знайомі всі російські студенти, а герундій не має аналогів в російській мові. Хіба що він дуже схожий за своїми ознаками на російське віддієслівний іменник (плавати - плавання, малювати - малювання, swim - swimming, draw - drawing), проте герундий в англійській мові вживається набагато ширше, ніж відповідне віддієслівний іменник в російській. Ми можемо утворити від дієслова «думати» іменник «думання», але таке слово навіть в розмовній мові зустрічається дуже рідко. Його можна створити тільки для того, щоб зрозуміти принципи словотворення, на яких базується англійську мову. Герундій же можна утворити від будь-якого дієслова (пор .: thinking звучить для англійця звично і природно). І ось ми підійшли до основної різниці між причастям і герундием. Герундій в англійській мові має ознаки іменника і дієслова, в той час як причастя - це інша неличная форма дієслова, що має ознаки прикметника і дієслова. Звідси їх особливості поведінки: герундій вживається із прийменниками, а причастя немає, герундій може бути підметом, а причастя в реченні - це тільки означення, обставини або частина присудка.
Віддієслівний іменник і герундій
В англійській мові є ще одна частина мови, яку студенти можуть приймати за герундий - віддієслівний іменник. Адже воно утворюється точно так же, як перше причастя і герундій: за допомогою приєднання до дієслова суфікса "-ing". Так, англійська мова вражає не різноманітністю форм, а вмінням за допомогою обмеженого набору засобів домагатися самих різних ефектів. є три частини мови, які мають абсолютно однакову форму: cooking, cooking і cooking, проте в залежності від того, де і в якому оточенні вони знаходяться, їх значення буде відрізнятися. Герундій: «I adore cooking» - «Я обожнюю готувати» (приготування їжі - дія в процесі). Причастя: «Cooking woman is my sister» - «Жінка, яка готує, - це моя сестра» (котра готує - дія-ознака). Віддієслівний іменник: «Vacuum cooking is good for vegetables» - «Вакуумна варіння хороша для овочів» (варіння, приготування - дія-предмет). Вже по цих прикладів ми можемо помітити суттєву різницю між герундием і віддієслівним іменником. Останнє може вживатися з артиклем і може мати визначення, виражене прикметником, і взагалі мати майже всім набором ознак іменника: крім того, що вже сказано, віддієслівний іменник може вживатися у множині, не відмінюється за часами, не може мати застави, може мати тільки предложное доповнення. На відміну від нього, за герундием може слідувати пряме доповнення. Порівняйте: "cooking the dinner" (пряме доповнення після герундія) і "cooking of a cake" (предложное доповнення після отглагольного іменника).
